
Re: цензії
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Видавничі новинки
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
Re:цензії
Олеся Мамчич: «Мемуаристика – неймовірно заманлива річ: справжні люди, які розповідають реальні історії: що може бути цікавішим?»
На запитання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поетеса Олеся Мамчич.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Останнім часом найбільше мене вразили мемуари Ірини Жиленко. Мемуаристика – неймовірно заманлива річ: справжні люди, які розповідають реальні історії: що може бути цікавішим? Для мене ця книжка виявилася особливою – в тому плані, що я не лише захоплено її проковтнула, а й певною мірою змінилася після прочитання, а це, погодьтеся, серйозний критерій.
Життя сім’ї Дрозд-Жиленко вразило неймовірною насиченістю цікавими бесідами, мистецькими подіями, творчістю – і майже повним аскетизном у плані побутовому. Я почитала-почитала і вирішила, що сама живу, як міщанка, і що треба щось із цим робити. Жиленко стала для нашої сім’ї дуже позитивним прикладом. Тепер, коли я надумаю енний день підряд податися на якісь літературні акції, чоловік нічого проти не каже. Ну і я мовчу, коли вдома ручка дверей відвалюється, але чоловік завис за цікавою книжкою.
Окрім того, надзвичайно радісно було відкрити для себе дитячу прозу Івана Андрусяка. У деяких місцях реготала до сліз.
З цікавістю прочитала збірку есеїстики Чеслава Мілоша «Велике князівство літератури». Якось так дивно виходить: ми комплексуємо перед поляками, вважаючи їх успішними, а себе – застиглими у ліні, хаосі, розхлябаності. Поляки – теж саме говорять про себе, але вже в порівнянні з німцями. А один приятель розповів, що німці вважають себе гіршими у порівнянні із точними швейцарцями... Воістину – все відносно.
А ще з розтягненою насолодою долаю два величезні томищі поезії «Чорне і червоне». Якось вони мені гарно на душу лягають, бо кожен автор представлений досить великою добіркою, щоб устигнути розсмакувати його поезію, - і водночас автори кожні 10-15 сторінок змінюються, що дозволяє тримати увагу.
- Як обираєте книжки для читання?
- Книги заводяться у нашій родині різними способами: їх дарують друзі – і їх тягнемо додому ми з чоловіком із різних крамниць. В результаті вдома завжди є певний запас ще не прочитаного, який ніколи не встигає закінчитися, бо примандровують нові й нові томи. Ну і ще часом у друзів позичаєш із якимсь відчайдушним сподіванням, що і це встигнеш прочитати. Крім того, є кіндл, туди скачуються тексти за якимось асоціативним і мало передбачуваним принципом.
- Які книжки можете порадити іншим?
- Що раджу почитати? Однозначно для мене найріднішим автором, якого я з любов’ю читаю-перечитую вже протягом 10 років, є митрополит Антоній Сурозький (Блум). Він – наш сучасник, помер 2003-го року в Лондоні. Це неймовірно осяйна, жива і яскрава постать. Він, напевне, найсильніше вплинув на мій світогляд. В інтернеті є всі його книги, варто лише погуглити.
Додаткові матеріали
- Марися Рудська: «Бездарні обкладинки сприяють піратству»
- Валентин Кузан: Хто не читав Бойченка – матиме великий гріх
- Антон Санченко: «Ефіопська січ» Кожелянка настільки несподівана й потужна, що навіть не хочеться прискіпуватися до дрібниць
- Юля Смаль: Я відсилаю всіх читати казки
- Анна Лобановська: Про справжнього Сковороду після прочитання роману Володимира Єшкілєва ми стали знати ще менше
- Володимир Арєнєв: Книжки роблять людину мислячою, отже — вільною
- Світлана Ройз: «Я — не просто книжковий хробак, я книжковий пилосоc»
- Тетяна Лемешко: «Покладаюся на власну інтуїцію – серце підказує, що й коли прочитати»
- Віктор Марущенко: «Сучасній людині вдома досить мати Біблію, твори Шекспіра і Достоєвського»
- Сергій Цушко: «Буфонади в літературі не визнаю»
- Катерина Міщук: «Відповіді на свої життєві питання читач може отримати зовсім несподівано…»
- Василь Карп´юк: «Часто повертаюся до улюблених авторів і завжди тішуся їхнім новим книгам»
- Оксана Шалак: «Коли читаю та перечитую поезію і прозу, керуюся тільки власними вподобаннями, відчуттям справжності»
- Марина Соколян: «Я би радила читачам не зациклюватися на якомусь одному жанрі»
- Артем Чех: «Початих книжок і не перелічити. Тільки дочитувати немає часу...»
- Богдан Пастух: «Серед крику сучасного рекламно-хапального дійства все частіше хочеться повертати голову назад»
- Ірма Вітовська: Книжки обираю стихійно
- Маріанна Малина: «Читання — це справа настрою. Іноді тягне на жахіття»
- Олексій Цвєтков: «Читаю зараз книгу американського філософа Рональда Дворкіна «Справедливість для їжаків»
- Анна Малігон: «Раніше не мала шкідливої звички недочитувати книг, а зараз таки грішу»
- Тетяна Винник: «Коли вдається знайти в книгарні гарну, прекрасно оформлену, дитячу книжку, не дивлюся на ціну»
- Олексій Порвін: «Коли мова йде про книжки — особливо важко сказати «я вибираю»
- Володимир Чернишенко: З величезним задоволенням перечитав збірку дорослих оповідань Кіплінґа з веселенькою назвою «Місто страшної ночі»
Коментарі
Останні події
- 30.04.2025|09:36Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
- 29.04.2025|12:10Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
- 29.04.2025|11:27«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
- 29.04.2025|11:24Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
- 29.04.2025|11:15Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
- 21.04.2025|21:30“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса