
Re: цензії
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Олеся Мамчич: «Мемуаристика – неймовірно заманлива річ: справжні люди, які розповідають реальні історії: що може бути цікавішим?»
На запитання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поетеса Олеся Мамчич.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Останнім часом найбільше мене вразили мемуари Ірини Жиленко. Мемуаристика – неймовірно заманлива річ: справжні люди, які розповідають реальні історії: що може бути цікавішим? Для мене ця книжка виявилася особливою – в тому плані, що я не лише захоплено її проковтнула, а й певною мірою змінилася після прочитання, а це, погодьтеся, серйозний критерій.
Життя сім’ї Дрозд-Жиленко вразило неймовірною насиченістю цікавими бесідами, мистецькими подіями, творчістю – і майже повним аскетизном у плані побутовому. Я почитала-почитала і вирішила, що сама живу, як міщанка, і що треба щось із цим робити. Жиленко стала для нашої сім’ї дуже позитивним прикладом. Тепер, коли я надумаю енний день підряд податися на якісь літературні акції, чоловік нічого проти не каже. Ну і я мовчу, коли вдома ручка дверей відвалюється, але чоловік завис за цікавою книжкою.
Окрім того, надзвичайно радісно було відкрити для себе дитячу прозу Івана Андрусяка. У деяких місцях реготала до сліз.
З цікавістю прочитала збірку есеїстики Чеслава Мілоша «Велике князівство літератури». Якось так дивно виходить: ми комплексуємо перед поляками, вважаючи їх успішними, а себе – застиглими у ліні, хаосі, розхлябаності. Поляки – теж саме говорять про себе, але вже в порівнянні з німцями. А один приятель розповів, що німці вважають себе гіршими у порівнянні із точними швейцарцями... Воістину – все відносно.
А ще з розтягненою насолодою долаю два величезні томищі поезії «Чорне і червоне». Якось вони мені гарно на душу лягають, бо кожен автор представлений досить великою добіркою, щоб устигнути розсмакувати його поезію, - і водночас автори кожні 10-15 сторінок змінюються, що дозволяє тримати увагу.
- Як обираєте книжки для читання?
- Книги заводяться у нашій родині різними способами: їх дарують друзі – і їх тягнемо додому ми з чоловіком із різних крамниць. В результаті вдома завжди є певний запас ще не прочитаного, який ніколи не встигає закінчитися, бо примандровують нові й нові томи. Ну і ще часом у друзів позичаєш із якимсь відчайдушним сподіванням, що і це встигнеш прочитати. Крім того, є кіндл, туди скачуються тексти за якимось асоціативним і мало передбачуваним принципом.
- Які книжки можете порадити іншим?
- Що раджу почитати? Однозначно для мене найріднішим автором, якого я з любов’ю читаю-перечитую вже протягом 10 років, є митрополит Антоній Сурозький (Блум). Він – наш сучасник, помер 2003-го року в Лондоні. Це неймовірно осяйна, жива і яскрава постать. Він, напевне, найсильніше вплинув на мій світогляд. В інтернеті є всі його книги, варто лише погуглити.
Додаткові матеріали
- Марися Рудська: «Бездарні обкладинки сприяють піратству»
- Валентин Кузан: Хто не читав Бойченка – матиме великий гріх
- Антон Санченко: «Ефіопська січ» Кожелянка настільки несподівана й потужна, що навіть не хочеться прискіпуватися до дрібниць
- Юля Смаль: Я відсилаю всіх читати казки
- Анна Лобановська: Про справжнього Сковороду після прочитання роману Володимира Єшкілєва ми стали знати ще менше
- Володимир Арєнєв: Книжки роблять людину мислячою, отже — вільною
- Світлана Ройз: «Я — не просто книжковий хробак, я книжковий пилосоc»
- Тетяна Лемешко: «Покладаюся на власну інтуїцію – серце підказує, що й коли прочитати»
- Віктор Марущенко: «Сучасній людині вдома досить мати Біблію, твори Шекспіра і Достоєвського»
- Сергій Цушко: «Буфонади в літературі не визнаю»
- Катерина Міщук: «Відповіді на свої життєві питання читач може отримати зовсім несподівано…»
- Василь Карп´юк: «Часто повертаюся до улюблених авторів і завжди тішуся їхнім новим книгам»
- Оксана Шалак: «Коли читаю та перечитую поезію і прозу, керуюся тільки власними вподобаннями, відчуттям справжності»
- Марина Соколян: «Я би радила читачам не зациклюватися на якомусь одному жанрі»
- Артем Чех: «Початих книжок і не перелічити. Тільки дочитувати немає часу...»
- Богдан Пастух: «Серед крику сучасного рекламно-хапального дійства все частіше хочеться повертати голову назад»
- Ірма Вітовська: Книжки обираю стихійно
- Маріанна Малина: «Читання — це справа настрою. Іноді тягне на жахіття»
- Олексій Цвєтков: «Читаю зараз книгу американського філософа Рональда Дворкіна «Справедливість для їжаків»
- Анна Малігон: «Раніше не мала шкідливої звички недочитувати книг, а зараз таки грішу»
- Тетяна Винник: «Коли вдається знайти в книгарні гарну, прекрасно оформлену, дитячу книжку, не дивлюся на ціну»
- Олексій Порвін: «Коли мова йде про книжки — особливо важко сказати «я вибираю»
- Володимир Чернишенко: З величезним задоволенням перечитав збірку дорослих оповідань Кіплінґа з веселенькою назвою «Місто страшної ночі»
Коментарі
Останні події
- 25.09.2025|14:50Оприлюднено довгі списки Книги року ВВС-2025
- 24.09.2025|13:42Якою буде українська програма на 77-у Франкфуртському книжковому ярмарку
- 24.09.2025|13:40Фестиваль «Книжкова країна»: що приготувало видавництво «Ранок» для дітей і батьків
- 24.09.2025|13:35У листопаді у Львові вдруге відбудеться міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2025|11:02Побачила світ документальна книжка Олександра Гавроша «Розбійники Карпат»
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”